Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (№ 1952- IV від 01.07.2004 року).

            Закон України „Про ратифікацію Угоди про позику” (№ 1776-ІV від 15 червня 2004 року) (Проект „Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру” № 4709 UA від 17 жовтня 2003 року).

            Постанова Кабінету Міністрів України „Про Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру”(№ 1355 від 02.12.1997 року).

            Постанова Кабінету Міністрів України «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них в складі державного земельного кадастру» (№ 1088 від 17.07.2003 року).

            Указ Президента України „Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру”(№ 134 від 17.02.2003 року).

Для повного законодавчого врегулювання процесів формування та ведення єдиного державного земельного кадастру необхідне якнайшвидше прийняття Закону України „Про державний земельний кадастр”.

Проблеми, зумовлені відсутністю єдиного земельного кадастру в Україні

1. Області, райони, міста України ведуть свої, несхожі один на одного, кадастри. Вони відрізняються за системою координат, програмою, що обробляє дані, якістю інформації та за іншими параметрами. Сумістити всі ці невеликі “кадастрики” практично неможливо. Якість інформації, що знаходиться в цих системах, прямо залежить від фінансового стану відповідної територіальної одиниці (наприклад, місто Київ має унікальний, фактично ідеальний земельний кадастр, а віддалені райони ХХХХХХХ області не мають його взагалі). Виникають проблеми із захистом цієї важливої для держави інформації. Зрозуміло, що захистити 650 баз даних в 650 адміністративно-територіальних утвореннях України складно. Звідси факти зловживання, свідоме знищення, пошкодження і навіть викрадення інформації.

2. У частині областей не достатньо якісно просторовий аналіз при внесенні земельної ділянки до бази даних. Внаслідок цього, сьогодні ми маємо велику кількість земельних ділянок, які частково або повністю накладаються одна на одну. Через неякісну роботу землевпорядних організацій та відсутність контролю з боку кадастрово-реєстраційної системи багато ділянок зареєстровано не в тих місцях, де вони реально розташовані.

1. Система єдина на всій території України (єдиний банк даних, єдина мережа передачі інформації, єдина система захисту інформації, єдині підходи і правила при формуванні земельно-кадастрової інформації, єдина система координат).

2. Система працює в режимі реального часу - on-line (в будь-який момент оператор має актуальну інформацію про стан кожної земельної ділянки).

3. Інформація про будь-яку зміну в базі даних, а також про оператора, який здійснив цю зміну, вноситься до електронного журналу і залишається там назавжди.       

4. Система дає можливість працювати із замовником у режимі єдиного вікна. При цьому більшість перевірок коректності даних про земельну ділянку проводиться комп'ютером під час надходження інформації до бази і система одразу видає результат.           

5. Більшість паперових даних зберігається в системі у вигляді електронних копій,що робить прозорим процес обліку бланків і документів та унеможливлює корумповані дії.

АС ДЗК створювалася за прикладом земельного кадастру міста Києва.

 АС ДЗК реалізована із застосуванням сучасних світових технологій. Було використано програмний продукт ARCVIEW 9.x фірми ESRI – світового лідера ГІС технологій.

Цілі та завдання кадастрово-реєстраційної системи АС ДЗК

1.      Забезпечення централізованого обліку земельних ділянок та просторових даних щодо них.

2.      Забезпечення всіх передбачених законом прав громадянина на земельну ділянку.

3.      Встановлення чітких меж земельних ділянок.

4.      Унеможливлення накладання однієї земельної ділянки на іншу.

5.      Забезпечення контролю використання земель державними органами.

6.      Зведення до мінімуму впливу “людського фактору” на процес     землевідведення.

7.      Забезпечення надійного зберігання земельно-кадастрової інформації в електронному вигляді.

8.      Надання передбачених законом відповідей громадянам і державним установам на їхні заяви та запити.

9.      Надання свідоцтв та витягів із системи.

10.   Забезпечення доступу до необхідної, актуальної інформації державним органам влади та органам місцевого самоврядування.

1.        У разі виникнення фатальної помилки система показує всі наявні в обмінному файлі неточності, надає офіційну довідку користувачеві про те, якої інформації не вистачає і що саме потрібно виправити. Електронна копія довідки зберігається на сервері.

2.        Якщо файл In-4 прийнято без помилок або помилка несуттєва, інформація про земельну ділянку вноситься в базу даних, про що замовнику видається довідка. Ця інформація зберігається в окремому шарі, який називається проміжним. Її можна редагувати, до неї можна додавати дані, яких не вистачає, тощо.

3.         Після виготовлення державного акту замовник приходить до Центру ДЗК для реєстрації документа. Реєстратор звертається до бази даних і отримує доступ до інформації в проміжному шарі щодо відповідної ділянки. Після внесення номера державного акту та номера запису в книзі реєстрації система реєструє право власності. Інформація переноситься з проміжного шару в актуальний і вже не може бути змінена.

Обробка інформації в АС ДЗК

      Для того, щоб зареєструвати земельну ділянку, замовник (землевпорядна організація) подає технічну документацію з обмінним файлом In-4 для перевірки в районний відділ Центру ДЗК. Оператор завантажує обмінний файл до центральної системи, де проводиться синтаксичний, семантичний та просторовий аналіз даних. Перевіряються:

1.     структура файлу In-4;

2.     коректність подання координатних систем та кодів; адміністративно- територіальних одиниць;

3.     наявність обов'язкових дескрипторів (полів даних);

4.     структури полів відносно кожного дескриптора;

5.     коректність інформації;

6.     наявність обов'язкових документів;

7.     відповідність заявлених та фактичних метричних характеристик (площа, довжина);

8.     відсутність дублювання точок та незамкненостей полігонів;

9.     відсутність розбіжностей точок у сусідніх контурах та перетинання полігонів;

10. накладання земельних ділянок та угідь;

11. попадання заданого полігону до району згідно КОАТУУ;

12. нові дані по відношенню до раніше зареєстрованих.

      В цілому повний аналіз забирає менше 1 секунди.

      Одночасно з електронною перевіркою оператор має можливість здійснити

      візуальну перевірку коректності даних та коректність розташування ділянки

      на різноманітних картографічних основах.